Довіреність у Туреччині: нотаріус, перекладач, апостиль

• Правила визначає країна, де довіреність буде використана, а не країна оформлення. Спершу дайте відповідь: де документ піде в дію?
• Якщо ви не володієте турецькою, присутність присяжного перекладача в нотаріуса обов'язкова за законом — стаття 74 Закону про нотаріат: «якщо сторона не володіє турецькою мовою, залучається присяжний перекладач». Це умова дійсності, а не послуга за бажанням.
• На довіреностях, які за своїм характером потребують дій у кадастрі (тапу), і на довіреностях для справи про розірвання шлюбу обов'язкова фотографія (стаття 93 Положення до Закону про нотаріат). Фото наклеюється і скріплюється печаткою; фотографія на скобі не приймається.
• Ім'я та прізвище в довіреності мають збігатися літера в літеру із закордонним паспортом. Різниця навіть в одній літері зупиняє операцію в кадастрі або в банку.
• Загальна довіреність охоплює не все: продаж нерухомості, розлучення, отримання коштів потребують прямо прописаних спеціальних повноважень. Немає формулювання — представник не зможе вчинити дію.
• Для використання за кордоном потрібен апостиль, і ставить його завжди країна, що видала документ. На турецьку нотаріальну довіреність апостиль ставить каймакамлик.
• Довіреність, оформлена за кордоном для Туреччини, проходить такий шлях: апостиль у країні видачі → присяжний переклад у Туреччині → нотаріальне засвідчення. Для операцій у кадастрі вимога фотографії поширюється й на такі документи.

Сторінку зібрано за чинним законодавством і опублікованими стандартами державних послуг; вона не містить обіцянок щодо ціни та строків. До початку процедури уточніть актуальні вимоги в нотаріуса, в управлінні кадастру або в консульстві.

До візиту визначтеся з трьома речами: у якій країні буде використана довіреність, повні дані представника (ім'я, прізвище, по батькові, номер паспорта чи посвідчення) і перелік повноважень, що передаються. У нотаріуса текст складається турецькою; для сторони, яка не володіє турецькою, присяжний перекладач усно доносить зміст і підписує документ. На цьому робота перекладача не закінчується: якщо довіреність поїде за кордон, бездоганним має бути й переклад — написання імен, адрес і формулювань повноважень і є тим критерієм, за яким приймаючий орган вирішує, брати документ чи повернути. Дві найчастіші причини повернення: ім'я написано інакше, ніж у закордонному паспорті, і в тексті бракує потрібного спеціального повноваження. Видану довіреність можна відкликати, оформивши в нотаріуса відкликання (azilname); про відкликання слід повідомити представника й орган, де довіреність використовувалася. Якщо строк зазначено в тексті — діє він; якщо не зазначено, довіреність вважається чинною до відкликання, проте приймаючий орган за своїми внутрішніми правилами може вимагати документ свіжої дати.