Відмова у посвідці: умови, вручення, судовий шлях

• Стаття 32 перелічує п'ять умов для короткострокової посвідки: заявити одну з підстав статті 31 і подати відповідні відомості та документи; не підпадати під статтю 7; мати житло, що відповідає загальним стандартам санітарії та безпеки; на вимогу подати довідку про несудимість, видану органами країни громадянства або країни законного проживання; повідомити адресу перебування в Туреччині.
• За статтею 33, якщо одна або кілька умов не виконані чи перестали виконуватися, дозвіл не видається, виданий анулюється, а той, що спливає, не продовжується.
• Той самий наслідок настає, якщо встановлено використання посвідки не за призначенням; дозвіл не видають і тим, щодо кого діє рішення про видворення або заборону в'їзду до Туреччини.
• За статтею 25 відмова, непродовження чи анулювання та вручення цих рішень здійснюються губернаторствами. При цьому враховуються сімейні зв'язки в Туреччині, строк проживання, становище в країні походження та найкращі інтереси дитини, а рішення може бути відкладене.
• Рішення вручається іноземцеві, його законному представникові або адвокатові. В повідомленні зазначається і те, як ефективно скористатися правом оскарження.
• Заяви на посвідку розглядають не пізніше дев'яноста днів, а рішення про відмову вручають заявникові.
• Строк звернення до адміністративного суду, якщо спеціальним законом не встановлено інший, становить шістдесят днів і спливає від дати письмового повідомлення.

Сторінку зібрано за текстом закону, вона не є юридичною консультацією і не гарантує результату. Підстава відмови та надані вам строки зазначені в самому повідомленні; перш ніж іти до суду, проконсультуйтеся з адвокатом.

Строк звернення до адміністративного суду — шістдесят днів, і він спливає від дати письмового повідомлення. До подання позову можна в межах цього строку звернутися до вищого органу, а якщо його немає — до органу, який ухвалив рішення, з проханням скасувати, відкликати, змінити рішення або вчинити нову дію; таке звернення зупиняє початок перебігу строку на подання позову. Обидві норми містяться у статтях 7 і 11 Закону про адміністративне судочинство. З документами найчастіше підводить неповний ланцюг засвідчення: довідка про несудимість, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб чи рішення про опіку, отримані за кордоном, спершу апостилюються в країні видачі, потім перекладаються в Туреччині присяжним перекладачем і засвідчуються в нотаріуса. Друга часта проблема — написання імені: ім'я та прізвище в анкеті мають збігатися з латинським написанням у закордонному паспорті й із написанням у раніше поданих турецьким органам документах, інакше записи не зійдуться. Якщо готуєте нову заяву, зберіть пакет так, щоб він документально закривав саме той недолік, який зазначено в повідомленні про відмову.